Кот Петро Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кот Петро Олексійович
Народження3 лютого 1933(1933-02-03)
Кулажинці, Броварський район, Київська область, Українська СРР, СРСР
Смерть7 жовтня 2003(2003-10-07) (70 років)
 Маріуполь, Донецька область, Україна
Країна СРСР
 Україна
НавчанняДніпропетровське художнє училище (1961) і Київський державний художній інститут (1967)
Діяльністьхудожник
ЧленНаціональна спілка художників України
Нагороди
заслужений художник України

Петро́ Олексі́йович Ко́т (3 лютого 1933(19330203), Кулажинці — нині Броварський район — 7 жовтня 2003) — український художник, член Національної спілки художників України, заслужений художник України.

Батько художника Ігоря Кота.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походить з селянської родини. 1953 року закінчив Київське Державне училище декоративно-прикладного мистецтва.

1961 року закінчує Дніпропетровське державне художнє училище, того ж року поступає на подальше навчання, 1967 — закінчив Київський державний художній інститут.

Його вчителями були Микола Боровський, І. Н. Штільман, Трохименко К. Д., Пузирков В. Г., О. І. Сиротенко.

З 1967 року проживав в Маріуполі.

В 1986—2003 роках був головою Маріупольської організації Національної спілки художників України.

Серед його творів:

  • «Генерал Мачнєв»,
  • «Сергій Буров»,
  • «Вікові верби».

Брав участь приблизно в 25 республіканських, всеукраїнських та всесоюзних виставках та до 70 міських та обласних художніх виставках.

1983 року відбулася персональна виставка в Маріуполі, 1985 — в Донецьку.

Двічі твори художника виставляли у групових виставках — у Франції.

Родина

[ред. | ред. код]

Син Ігор (нар. 3 липня 1959) — художник. Народився на хуторі Тимки, нині — частина села Стара Басань на Чернігівщині. Закінчив Ростовське художнє училище імені М. Б. Грекова (1984) та художньо-графічний факультет Південного федерального університету в місті Ростов-на-Дону. Член Спілки художників Росії з 1998 року. Учасник міжнародних виставок. Роботи є галереях: Ростовський обласний музей образотворчих мистецтв, Музей сучасного мистецтва (м. Ростов-на-Дону), Сальська картинна галерея, Державний національний музей (м. Грозний), у приватних колекціях.[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Авторські галереї - Кот Ігор Петрович. artlib.ru. Процитовано 2 січня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • О. М. В'ячеславова . (2014). Кот Петро Олексійович. І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін. (Ред.), Енциклопедія Сучасної України (т. 15) . Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Переглянуто 17.10.2022, https://esu.com.ua/search_articles?id=11

Посилання

[ред. | ред. код]